en_GB.utf8, en_GB.UTru_RU.utf8uk_UA.UTF-8

Контактна iнформацiя:

Україна, 40007, м.Суми, вул.Римського-Корсакова 2

 info@pohnp.sumdu.edu.ua 

+38(0542)33-71-24, 68-77-95, 33-70-73, 33-10-24

+38(0542)33-40-58

qr-code

Як нас знайти на мапі 

кафедра ПОХНВ СумДУ на Яндекс-картах

Ми on-line

Processes and Equipment of Chemical and Petroleum-Refineries Department on FaceBookProcesses and Equipment of Chemical and Petroleum-Refineries Department on Linkedin

Форма авторизації



Зараз на сайті

На даний момент 72 гостей на сайті

Зворотній зв’язок

Будь-які пропозиції щодо редагування та розміщення нової інформації на сайті можна надсилати на e-mail

Знайшли орфографічну помилку? Виділіть її мишкою і натисніть

Система Orphus

В різні роки працювали

Професорсько-викладацький склад

Баранов Едуард Іванович,1937 року народження

Баранов Едуард ІвановичНавчався в період 1955-1960 рр. в Новочеркаському політехнічному інституті, отримав кваліфікацію інженера-механіка зі спеціальності “Машини та апарати хімічних виробництв”. Працював конструктором Пензенського заводу хімічного машинобудування, а також конструктором ВНДІ Компресормаш, навчався в аспірантурі ХПІ в 1972-1974 рр. На кафедрі почав працювати в 1974 р. спочатку на посаді асистента, а з 1982 р.  на посаді старшого викладача. Викладав навчальні дисципліни “Теоретичні основи розрахунку хімічних реакторів”, “Розрахунок і конструювання хімічних машин та апаратів”, “ Технологія хімічного машино- та апаратобудування“, проводив всі види навчальної роботи, керував курсовим і дипломним проектуванням.

Сфера наукових інтересів відноситься до проблем тепло- і масопередачі в роторно-плівкових апаратах, в цьому  напрямі  надруковано 17 робіт, в тому числі  4 статті в наукових журналах, отримано 8 авторських свідоцтв на винаходи,  деякі роботи впроваджені в виробництво.

Васильєв Анатолій Васильович, 1950 року народження 

Навчався в Сумській філії Харківського політехнічного інституту в 1967–1972 р.р., отримав диплом з відзнакою і кваліфікацію інженера-механіка зі спеціальності “Машини та апарати хімічних виробництв”. Працював на кафедрі молодшим науковим співробітником, навчався в аспірантурі ХПІ (1973-1976 р.р.), кандидатську дисертацію на тему “Дослідження гідродинаміки та теплопередачі в відцентровому випарювачі” захистив в 1977 р. Викладацьку роботу на кафедрі розпочав з посади асистента, з 1978 р. – старший викладач, з 1980 р. – доцент. Викладав навчальні дисципліни “Загальна хімічна технологія”, “Теоретичні основи розрахунку хімічних реакторів”, “Машини та апарати хімічних виробництв”, вів всі види навчальної роботи. Вчене звання доцента отримав в 1984 р., вчене звання професора присвоєне в 1994 році. Автор понад 100 наукових праць з проблем машинобудування, в тому числі має 12 авторських свідоцтв на винаходи, понад 50 науково-методичних розробок.

Більше 20 років Васильєв А.В. працює на керівних посадах: заступником директора Сумської філії ХПІ, з 1990 р. – першим проректором, проректором з навчальної роботи. При безпосередній участі Васильєва А.В. Сумська філія ХПІ пройшла шлях інтенсивного розвитку і становлення до державного університету класичного типу з різноманітною структурою напрямків підготовки фахівців, з розвинутою навчально-лабораторною базою, висококваліфікованим професорсько-викладацьким складом.

Під керівництвом проф. Васильєва А.В. інтенсивно впроваджуються в навчальний процес комп’ютерні технології, активні методи та технічні засоби навчання, створена ефективно діюча система функціонування навчально-виховного процесу, створено навчально – науково - виробничий комплекс, який включає 24 навчальні заклади міста та області. На початку 2005 р. проф. Васильева А.В. обрано ректором Сумського державного університету.

Врагов Анатолій Петрович, 1936 року народження

Закінчив в 1959 р. факультет хімічного машинобудування Київського політехнічного інституту, отримав кваліфікацію інженера-механіка зі спеціальності “Машини та апарати хімічних виробництв”. Працював конструктором Київського заводу “Більшовик” (1958-1959 p.р.), інженером, ст. інженером Кемеровської філії Державного інституту азотної промисловості (1959-1962 p.р.), зав. лабораторією, ст. викладачем, доцентом кафедри процесів, машин та апаратів хімічних виробництв Кузбаського політехнічного інституту (1962-1971 р.р.). Кандидатську дисертацію захистив у 1969 р. в МХТІ ім. Д.І. Менделєєва, звання доцента отримав в 1971 р.

На посаду доцента кафедри був обраний в 1971 р., роботу в Сумській філії ХПІ розпочав з розбудови лабораторії процесів і апаратів, за короткий час було розроблено, виготовлено і включено в навчальний процес 7 навчальних установок, написані до них методичні вказівки. Крім основного курсу “Процеси та апарати хімічних виробництв”, викладав студентам навчальні дисципліни: “Основи наукових досліджень” (1972-1974 рр.), “Машини та апарати хімічних виробництв” (1973-1976 рр.), “Техніка низьких температур” (1977-1979 рр.), “Процеси та апарати природоохоронних технологій” (1994-1995 рр.), розробив і організував друкування 8 учбових посібників до курсового і дипломного проектування. Паралельно з роботою викладача працював по сумісництву керівником науково-дослідних госпдоговірних робіт. Сфера наукових інтересів: виробництво мінеральних солей і добрив, гідродинаміка та масообмін у дисперсних системах, процеси і техніка масової кристалізації солей із розчинів, оптимізація процесів та апаратів хімічних виробництв. Наукові розробки впроваджені в виробництво на 6 хімічних підприємствах (м.м. Кемерово, Черкаси, Донецьк, Березники, та інші).

Захистив у 1993 р. у Київському політехнічному інституті докторську дисертацію, звання професора отримав у 1995 р. Автор більше 180 наукових праць, в тому числі: 8-х книг, 70 статей в наукових і науково-технічних виданнях, 18 авторських свідоцтв на винаходи, а також багатьох навчально-методичних розробок. Книга “Классифицирующие кристаллизаторы (основы теории и расчет)”, не має аналогів в технічній літературі. Основні наукові праці надруковані в виданні АН СРСР “Журнал прикладной химии”, деякі з них передруковані в зарубіжних виданнях.

Проф. Врагов А.П. був призначений на посаду завідувача кафедри ХТПЕ в листопаді 1998 р. і керував нею до 2003 р.

Гуляєв Франц Антонович, 1936 року народження 

Навчався в Харківському політехнічному інституті в 1954-1959 рр., отримав кваліфікацію інженера-механіка за спеціальністю “Машини та апарати хімічних виробництв”. Працював на Лисичанському хімічному комбінаті інженером, ст. інженером ремонтно-механічного заводу (1959-1961 рр.).

Навчався в аспірантурі ХПІ в 1961 – 1964 рр., захистив кандидатську дисертацію в 1965 р. У 1965-1967 рр. працював на посадах ст. наукового співробітника в Сєвєродонецькій філії ДІАП, а також в УкрНДІ Хіммаш.

У 1968 р. був обраний за конкурсоимв Сумську філію ХПІ на посаду доцента, вчене звання доцента одержав у 1969 р., з того часу до грудня 2004р. безперервно працював на кафедрі на посаді доцента, одночасно працював по сумісництву в науково-дослідному секторі керівником групи. Сфера наукових інтересів доц. Гуляєва Ф.А.: розробка, дослідження і впровадження в виробництво процесів та обладнання для механічного подрібнення і класифікації зернистих та листових матеріалів. Розробки групи співробітників доц. Гуляєва Ф.А. впроваджені на багатьох підприємствах з великим економічним ефектом. Одна з розробок в 1980 р. відзначена медаллю ВДНГ СРСР.

За результатами наукових і навчально-методичних розробок видруковано більше 140 праць, в тому числі 9 статей в журналах, 80 тез доповідей, отримано 35 авторських свідоцтв на винаходи. Під науковим керівництвом доц. Гуляєва Ф.А. виконана і захищена одна кандидатська дисертація. Доц. Гуляєв Ф.А. викладав дисципліни “Машини та апарати хімічних виробництв”, “Технологічне обладнання хімічних виробництв”, “Монтаж, діагностика і ремонт обладнання хімічних виробництв”. Під керівництвом доц. Гуляєва Ф.А. розроблені 2 навчальні стенди і 4 лабораторні установки, написані і видруковані 12 навчально-методичних розробок.

Донат Євген Володимирович, 1920 року народження

Працював на оборонному підприємстві, навчався в Уральському політехнічному інституті, який закінчив в 1944 р., отримав кваліфікацію інженера - технолога зі спеціальності “Технологія неорганічних речовин”. Навчався в аспірантурі в 1946-1949 рр., кандидатську дисертацію захистив в 1949 р., в період 1950-1962 рр. працював старшим науковим співробітником ВНДІ охорони праці та УНДХІМ у м. Свердловську. 

В 1962-1972 рр. працював доцентом кафедри МАХП Пермського політехнічного інституту. Докторську дисертацію на тему “Взвешивание и перенос твердых частиц в технологических аппаратах и трубопроводах” захистив в 1971 р. У період 1972-1976 рр. працював професором та зав. кафедри ПАХТ Новочеркаського політехнічного інституту. В 1976 р. перейшов за конкурсом у Сумську філію ХПІ, працював зав. кафедри ПАХТ (1976-1985 рр.), а потім професором кафедри ХТПЕ (1985-1999 рр.). Під науковим керівництвом проф. Є.В. Доната захистили кандидатські дисертації 14 аспірантів та пошукувачів, з яких 2 пізніше захистили докторські дисертації.

Проф. Донат Є.В. є відомим вченим в галузі розробки теорії та принципів розрахунку апаратів з активними гідродинамічними режимами для інтенсифікації технологічних процесів, він є автором більше 200 праць, в тому числі 10 книг і учбових посібників, більше 50 статей в наукових виданнях, біля 50 авторських свідоцтв на винаходи. Серед найбільш вагомих наукових праць відомі книги: “Пневмотранспорт в резиновой промышленности” (М.:Химия, 1983 г.); “Основы теории и эксперимента процессов пневмоклассификации” (1987); “Аппараты со взвешенным слоем для интенсификации технологических процессов”, (М.: Химия, 1993 г.). Деякі із наукових розробок проф. Доната Є.В. у співавторстві з його учнями в галузі сушки металічних порошків, фільтрування, пиловловлювання і пневмокласифікації впроваджені в виробництво з великим економічним ефектом. Проф. Донат Є.В. має державні нагороди, є ветераном праці Великої вітчизняної війни, його загальний трудовий стаж перевищує 60 років, і з них майже 50 років роботи в науково-дослідних і вищих навчальних закладах.

Звягінцев Генадій Леонідович, 1942 року народження

Навчався в Харківському політехнічному інституті в 1959-1964 р.р., отримав кваліфікацію інженера-технолога зі спеціальності “Технологія неорганічних речовин”. Працював молодшим науковим співробітником на кафедрі ТНВ в 1965-1966 рр., в 1967-1969 рр. аспірант, з 1969 р. - асистент кафедри загально-інженерних дисциплін Сумської філії ХПІ. Кандидатську дисертацію захистив у 1971 р., з березня 1971 р. - ст. викладач , з березня 1972 р. - доцент кафедри. Викладав дисципліну “Загальна хімічна технологія”, організував лабораторію, оснастив її навчальними установками і стендами, розробив для них методичне забезпечення, розпочав використовувати в навчальному процесі електронно-обчислювальні машини.

Після поділу кафедри “Машини та апарати хімічних виробництв” на дві в 1978 р. очолив кафедру ХТПЕ, якою керував до серпня 1982 р. З 1982 р. переведений на кафедру ПАХТ доцентом, з серпня 1985 р. - на посаду ст. наукового співробітника для завершення докторської дисертації. На початку 1988 р. був призначений на посаду доцента кафедри загальної хімії, а у вересні 1988 р. очолив її. Докторську дисертацію захистив у березні 1995 р.

Сфера наукових інтересів: промислова екологія, інтенсифікація виробництва фосфорної кислоти, переробка відходів хімічних виробництв у мінеральні добрива і корисні речовини. За результатами наукових досліджень видруковано більше 100 робіт, отримано біля 20 свідоцтв на винаходи, написав монографію “Промышленная экология и технология утилизации отходов” (изд. ХГУ, 1986).

Карпович Едуард Олександрович, 1936 року народження

Закінчив Харківський політехнічний інститут у 1962 р., отримав кваліфікацію інженера - технолога зі спеціальності “Технологія неорганічних речовин”. Працював на Сумському ВО “Хімпром” на посадах начальника зміни, зам. начальника цеху знефторених фосфатів та екстракційної фосфорної кислоти. Без відриву від виробництва в 1971 р. захистив кандидатську дисертацію.

З 1973 р. працював по сумісництву викладачем кафедри на вечірньому відділенні, з 1975 р. перейшов на постійну роботу спочатку на посаду старшого наукового співробітника, а потім на посаду доцента, викладаючи дисципліни теплотехнічного профілю, керував курсовим і дипломним проектуванням. У 1982 р. був переведений на посаду доцента заново створеної кафедри “Холодильні та компресорні машини”.

Сфера наукових інтересів: удосконалення процесів кристалізації та фільтрації в виробництві екстракційної фосфорної кислоти, інтенсифікація виробництва теплофосфатів. Видано друком понад 35 наукових праць, отримано 18 авторських свідоцтв на винаходи.

Кірний Леонід Григорович, 1939 року народження

Навчався на вечірньому відділенні Сумської філії Харківського політехнічного інституту в 1966–1970 рр., отримав кваліфікацію інженера-механіка зі спеціальності “Машини та апарати хімічних виробництв”.

На кафедрі працював з дати її заснування спочатку в науково-дослідному секторі на посадах інженера, ст. інженера, старшого наукового співробітника (1966-1973 рр.), в 1973-1976 рр. навчався в аспірантурі. З 1977 р. працював асистентом, з 1982 р. - старшим викладачем, а з 1984 р. - доцентом кафедри. Захистив кандидатську дисертацію в 1980 р. на тему “Розробка та дослідження зрошувачів з обертовими каналами”.

Сфера наукових інтересів доцента Кірного Л.Г.: процеси грануляції, диспергірування рідин, масообмінні процеси та обладнання. Надруковано більше 70 робіт, в тому числі 4 в центральних науково-технічних виданнях; отримано 25 авторських свідоцтв на винаходи, деякі з них впроваджені в виробництво зі значним економічним ефектом.

На викладацькій роботі доц. Кірний Л.Г. освоїв і успішно викладав дисципліни “Технологічне обладнання хімічних виробництв і комплексів”, “Проектування хімічних виробництв та системи автоматизованого проектування”, проводив всі види навчальних занять, організовував на кафедрі роботу студентів заочного факультету, на протязі багатьох років був членом ДЕК. Під керіництвом доц. Л.Г. Кірного успішно працювала секція кафедри “Технологічне обладнання хімічних виробництв”.

Доц. Кірний Л.Г. на протязі багатьох років виконував обов'язки заст. зав. кафедри, організовував навчальний процес, активно займався навчально-методичними розробками, в тому числі з використанням комп'ютерної техніки, підтримував постійний зв'язок з промисловими підприємствами м. Сум та з філією кафедри на ВАТ “Сумихімпром”, був головою ради конференції трудового колективу інженерного факультету.

Король Олександр Никифорович, 1920 року народження

Закінчив Харківський політехнічний інститут в 1950 р. і отримав кваліфікацію інженера-технолога силікатних виробництв. Навчався в аспірантурі ХПІ, захистив кандидатську дисертацію. Доц. Король О.Н. був першим кандидатом технічних наук, який розпочинав роботу в Сумському загально-технічному факультеті, працював деканом факультету в період 1962-1965 рр. Він був організатором і першим завідувачем кафедри хімічної технології, якою керував до 1978 р., на високому навчально-методичному рівні організував роботу кафедри по викладанню хіміко-технологічних дисциплін, під його керівництвом на кафедрі на протязі багатьох років велась госпдоговірна тематика. На кафедру ПАХТ був переведений в 1978 р. і викладав учбову дисципліну “Термодинаміка і теплотехніка”. Сфера наукових інтересів відносилась до технології неорганічних речовин і силікатів, в цьому напрямі надрукував більше 30 праць і отримав 2 авторські свідоцтва на винаходи, розробив багато навчально-методичних розробок.

Кулик Віктор Тимофійович, 1936 року народження

Закінчив у 1964 р. Харківський політехнічний інститут, отримав кваліфікацію інженера-механіка зі спеціальності “Автоматизація хімічних виробництв”.

У 1965-1966 р. працював майстром цеху контрольно-вимірювальних приладів Сумського ВО “Хімпром”. В 1966 р. почав працювати асистентом кафедри загально-інженерних дисциплін, у період 1967-1970 рр. - аспірант Харківського політехнічного інституту. З 1970 р.- асистент, з 1976 р.- ст. викладач кафедри, викладав дисципліну “Контрольно-вимірювальні прилади і автоматизація хімічних виробництв”. Організував лабораторію КВП і АХП, яка діє і до цього часу, забезпечив учбовий процес навчально-методичною літературою, проводив всі види навчальної роботи. Автор 3 винаходів та біля 20 публікацій.

Майборода Віталій Іванович, 1940 року народження

Навчався в Сумському машинобудівному технікумі (1955-1958 рр.), служив в армії (1960-1963 р.р.), працював на СМНВО ім. Фрунзе та в ВНДІ Компресормаш на посадах інженера-конструктора (1964-1970 рр.). Без відриву від виробництва закінчив в 1970 р. Сумську філію ХПІ і отримав кваліфікацію інженера-механіка зі спеціальності “Машини та апарати хімічних виробництв”. Навчався в аспірантурі ХПІ (1970-1973 рр.).

На кафедрі працював на посадах асистента (1973-1979 рр.) та ст. викладача (1979-1991 рр.), викладав навчальну дисципліну “Технологія хімічного машинобудування”, проводив всі види навчальних занять.

Сфера наукових інтересів була сконцентрована на розробці та впровадженні в виробництво млинів та подрібнювачів зернистих матеріалів. Видруковано 25 робіт, в тому числі 4 статті в журналах, отримано 8 авторських свідоцтв на винаходи, розроблено 9 методичних вказівок до лабораторних робіт, курсового і дипломного проектування.

Пляцук Леонід Дмитрович, 1950 року народження

Закінчив з відзнакою Казанський хіміко-технологічний інститут в 1973 році і отримав кваліфікацію інженера - технолога зі спеціальності “Автоматизація хіміко-технологічних процесів”. Працював начальником зміни геофізичної експедиції (1975-1977 рр.), навчався в аспірантурі Казанського хіміко-технологічного інституту (1978-1980 рр.). Кандидатську дисертацію захистив у 1982 р. у Казанському хіміко-технологічному інституті.

З 1982 р. працював деканом механічного факультету, з 1988 р. - перший проректор Казахського хіміко-технологічного інституту. Докторську дисертацію на тему “Принципи розрахунку і конструювання прямотечійних апаратів з регулярною рухомою насадкою” захистив у 1991 р. в МХТІ ім. Д.І. Менделєєва. Вчене звання професора отримав у 1992 р.

На посаду професора кафедри ХТПЕ був обраний за конкурсом в 1992 р. і в період 1992-1995 рр. викладав дисципліну “Контрольно-вимірювальні прилади і автоматизація хімічних виробництв”. З серпня 1995 р. - завідувач кафедри “Прикладна екологія та безпека життєдіяльності”.

Сфера наукових інтересів: розробка, дослідження та впровадження в виробництво масообмінних апаратів для очищення пилогазових викидів.

За результатами наукових досліджень видруковано більше 140 робіт, отримано 10 авторських свідоцтв та 4 патенти України, під науковим керівництвом проф. Пляцука Л.Д. захищено 5 кандидатських дисертацій.

Проф. Пляцук Л.Д. обраний академіком Інженерної Академії наук України, є головою спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських дисертацій зі спеціальності 05.17.08 “Процеси та апарати хімічних виробництв”.

Сапітонов Олександр Васильович,1939 року народження

Після служби в армії навчався в Харківському політехнічному інституті (1963-1968 рр.), отримав кваліфікацію інженера-механіка зі спеціальності “Машини та апарати хімічних виробництв”. Працював на Сумському ВО “Хімпром” конструктором на посадах інженера та ст. інженера.

В Сумській філії ХПІ працював з 1971 р. молодшим науковим співробітником НДС, з 1972 р. – асистентом кафедри ПАХТ, з 1982 р. по 1988 р. – ст. викладачем. Викладав навчальну дисципліну “Процеси та апарати хімічних виробництв”, проводив всі види навчальної роботи, брав участь у розробці та впровадженні в навчальний процес лабораторних стендів. Сфера наукових інтересів відносилась до процесів кристалізації солей із розчинів та до процесів грануляції, оприлюднені 8 робіт, в тому числі отримано 3 авторських свідоцтва на винаходи.

Стрельцов Володимир Васильович,1923 року народження

Пройшов шляхами Великої Вітчизняної війни з перших днів її початку і до кінця, звільняв від фашистівміста Польщі, Чехословаччини, має бойові нагороди: 3 ордени і багато медалей. Навчався в Новочеркаському політехнічному інституті в 1947 –1952 рр., отримав кваліфікацію інженера-технолога за спеціальністю “Технологія неорганічних виробництв”. В період 1952-1958 рр. працював на посаді асистента в Новочеркаському політехнічному інституті. В 1958 р. захистив кандидатську дисертацію в КПІ, був обраний по конкурсу в Іванівський хіміко-технологічний інститут, де очолив кафедру “Машини та апарати хімічних виробництв”, якою керував до 1978 р. Вчене звання доцента отримав у 1960 р., докторську дисертацію захистив у 1969 р., звання професора отримав у 1971 р.

На кафедру ХТПЕ перейшов за конкурсом в 1978 р. і працював на посаді професора до 1985 р. У цей час викладав лекції з курсів “Введення до спеціальності”, “Основи наукових досліджень”, “Основи розрахунків і конструювання хімічних машин та апаратів”, керував курсовим та дипломним проектуванням, науковою працею студентів та аспірантів.

Сфера наукових інтересів: процеси та техніка з використанням псевдозрідженого шару, в тому числі: процеси сушки, адсорбції, десублімації, хімічної взаємодії газів в киплячому шарі, розчинення і кристалізації та інші. Під науковим керівництвом проф. В.В.Стрельцова захищено 35 кандидатських та 3 докторських дисертацій.

Проф. В.В.Стрельцов має більше 200 наукових праць, 21 авторське свідоцтво на винаходи, більше 10 навчальних посібників, був нагороджений знаком “Відмінник хімічної промисловості СРСР”.

Проф. В.В.Стрельцов є високоерудованим спеціалістом і має глибокі енциклопедичні знання, у всіх сферах хімічної, нафтопереробної, гірничодобувної і інших споріднених сфер промислового виробництва, його роботи залишили помітний слід у науці і відомі багатьом спеціалістам.

З 1982 р. проф. В.В.Стрельцов працював на кафедрах “Загальна хімія” (1982-1993 рр.), а з 1993 р. працював на кафедрі “Прикладна екологія”, потім на кафедрі "Загальної хімії".

Холін Борис Георгійович, 1930 року народження

Закінчив Харківський політехнічний інститут в 1954 р. і отримав кваліфікацію інженера-механіка зі спеціальності “Машини та апарати хімічних виробництв”. Працював на посадах майстра механічного цеху (1954-1955 р.р.), ст. інженера, механіка цеху, керівника науково-дослідного відділу центральної заводської лабораторії Лисичанського хімкомбінату (1955-1961 р.р.), керівником групи, начальником лабораторії теплохімічної апаратури Сєвєродонецької філії НДІХіммаш (1961-1963 р.р.). Навчався в аспірантурі ХПІ (1963-1965 р.р.), захистив кандидатську дисертацію в 1965 р.

Викладацьку роботу розпочав в 1965 р. у Сумській філії ХПІ, вчене звання доцента отримав в 1966 р. В 1966-1971 р.р. - завідувач кафедри загально-інженерних дисциплін, в 1971-1978 р.р. - завідувач кафедри “Машини та апарати хімічних виробництв”, в 1978-1982 р.р. - заступник директора з наукової роботи, в 1982-1998 р.р. - завідувач кафедри “Хімічна техніка та промислова екологія”. Дисертацію доктора технічних наук захистив в 1977 р. в Ленінградському технологічному інституті, вчене звання професора отримав в 1980 р.

Наукові і практичні розробки Б.Г. Холіна були узагальнені в його монографії “Центробежные и вибрационные грануляторы плавов и распылители жидкости” – М.: “Машиностроение”, 1977.

Сфера наукових інтересів: розробка прогресивних технологій та обладнання хімічних виробництв, процеси та техніка грануляції мінеральних добрив, інтенсифікація та вдосконалення грануляційного і масообмінного обладнання, екологічні проблеми хімічної технології.

Під науковим керівництвом проф. Б.Г. Холіна в 1978 р. була створена галузева лабораторія грануляційного обладнання, в складі якої працювало майже 80 співробітників, при лабораторії діяв відділок по виготовленню і доводці грануляторів для різних виробництв від експериментальних до промислових зразків. З 1992 р. галузева лабораторія грануляційного обладнання працює з зарубіжними замовниками (Польща, Болгарія).

Проф. Б.Г.Холін є автором більше 200 наукових праць, які оприлюднені в відомих академічних та науково-технічних виданнях. Наукові і практичні досягнення, які на протязі багатьох років проводились під керівництвом проф. Б.Г. Холіна, широко впроваджені майже на всіх підприємствах СРСР, які виробляли гранульовану амонійну селітру та карбамід. Економічний ефект від впровадження в виробництво розробок, виконаних під керівництвом проф. Б.Г. Холіна, сягає декілька десятків мільйонів крб. (в цінах 1990 р.). Вперше в світовій практиці розроблені і впроваджені в виробництво віброгранулятори потужністю до 70 тон на годину для отримання монодисперсних гранул амонійної селітри і карбаміду. Майже всі розробки виконані на рівні винаходів і тому проф. Б.Г. Холіну в 1987 р. було присвоєне почесне звання “Заслужений винахідник УРСР”, всього він отримав біля 100 авторських свідоцтв та патентів на винаходи. Технічні розробки Холіна Б.Г. неодноразово демонструвались на виставках досягнень народного господарства СРСР та УРСР і відзначені 5 медалями, із них 2 золоті та 3 срібні, а також на Міжнародних виставках в Москві (1972, 1977, 1982 p.p.) та в Чехословаччині в 1982 р.

В 1981 р. проф. Б.Г. Холін отримав премію Ради Міністрів СРСР за розробку і впровадження розпилюючих масообмінних апаратів в виробництво амофосу на Сумському виробничому об’єднанні “Хімпром”, а в 1983 р. він отримав державну премію УРСР за розробку і впровадження вібраційної технології одержання гранульованих азотних добрив. За плідну наукову і навчальну роботу Б.Г. Холін нагороджений в 1970 р. ювілейною медаллю “За доблестный труд” та в 1976 р. медаллю “За трудовое отличие”.

Під керівництвом проф. Б.Г. Холіна започаткована і розвинулася наукова школа, в якій навчалися і захистили кандидатські дисертації 12 співробітників університету та аспірантів, захищено 2 докторські дисертації. Учнями проф. Б.Г. Холіна, які розробляли наукову тематику, є викладачі кафедри доц. Кірний Л.Г., доц. Склабінський В.І., та інших кафедр доц. Татьянченко Б.Я., доц. Гайсинський Ю.Ф., проф. Черняк Л. М.

Проф. Б.Г. Холін був обраний в 1992 році членом-кореспондентом Інженерної академії наук України.

Шевченко Олександр Сергійович, 1957 року народження

Закінчив Сумську філію ХПІ у 1981 р. і отримав кваліфікацію інженера-механіка за спеціальністю “Машини та апарати хімічних виробництв”. Працював на кафедрі науковим співробітником, навчався в аспірантурі в 1986-1989 рр. Захистив кандидатську дисертацію в 1991 р. на тему “Інтенсифікація процесу кристалізації в класифікуючому кристалізаторі з псевдозрідженим шаром”.

На кафедрі працює з 1991 р. на посаді асистента, а з 1994 р.-. на посаді старшого викладача. Сфера наукових інтересів - процеси та обладнання хімічних та нафтопереробних виробництв, розрахунок і конструювання хімічної техніки. Надруковано більше 20 робіт, в тому числі отримано 2 авторські свідоцтва на винаходи.

Якушко Сергій Іванович, 1952 року народження

Закінчив з відзнакою Сумську філію ХПІ у 1974 р., здобув кваліфікацію інженера-механіка за спеціальністю «Машини та апарати хімічних виробництв». Працював на Сумському машинобудівному виробничому об’єднанні ім. М.В.Фрунзе на посадах майстра цеху, конструктора і зав. лабораторією відділу Головного конструктора, та у ВНДІкомпрессормаш на посаді зав. лабораторією тепло- масообміну та біотехнології. Займався науково-дослідною та впроваджувальною роботою. Приймав безпосередню участь у розробці нових ліній содової промисловості (спільно з НІОХІМ, м. Харків), лінії слабкої азотної кислоти АК-72 (спільно з ГІАП, м. Москва), колонної апаратури (спільно з УкрНДІХімМаш, м. Харків). Під його керівництвом вперше розроблена нова методика дослідження контактних масообмінних пристроїв на крупно масштабних стендах та досліджений новий тип крупнодирчастих провальних масообмінних тарілок для роботи у забруднених та схильних до інкрустації середовищах. Одна із розробок відзначена медаллю ВДНГ СРСР.

У 1986 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Гідродинаміка та масообмін на тарілках з дискретно-гідродинамічним контактом фаз та розділенням потоку» у Московському інституті хімічного машинобудування. Колона з вказаними тарілками демонструвалася на Міжнародній виставці «Хімія та хімічне машинобудування (м.Москва) та була впроваджена на Березніковському содовому заводі (Пермська обл., Росія).

Був членом Комісії по колонній масообмінній апаратурі Академії наук СРСР.

Працював на керівних посадах у приватних фірмах та директором приватного науково-дослідного інституту. У 1996 р. став лауреатом Державної премії України за науково-технічну розробку комплексної системи переробки органічних відходів.

З 2004 р. працював на кафедрі старшим викладачем, а з 2005 р. – на посаді доцента. Викладав навчальні дисципліни «Машини та апарати хімічних виробництв», «Технологічні лінії та комплекси хімічних та азотних виробництв». У 2010 році організував та очолив науковий центр «Процеси та обладнання біоенергетики» при кафедрі «Процеси та обладанння хімічних та нафтопереробних виробництв». У 2011 році комісією міжнародного об'єднання «Русское физическое общество» за багаторічну плідну наукову, педагогічну, винахідницьку діяльність, та за відкриття Закону «фібоначчієвого» розподілу хімічних елементів у періодах Таблиці Д.І. Менделєєва, Якушко Сергій Іванович став Лауреатом Премії та Почесним членом «Русского Физического Общества». Переможець Всеукраїнських конкурсів «ТОП-Енергоефективність-2008» у номінації «Найкращий науково-технічний прорив в галузі енергоефективності» та «ТОП-100. Енергоефективність-2011» за кращу комплексну технологічну розробку у сфері альтернативної енергетики, а також «Винахід року - 2009» за розвиток екологічних технологій.  

Сфера наукових інтересів: гідродинаміка та масообмін течії у плівці, структура потоків газу та рідини, дослідження та впровадження у виробництво технологій та апаратів по переробці промислових, комунальних та сільськогосподарських відходів. Надруковано більше 50 робіт, у тому числі отримано 25 авторських свідоцтв та патентів на винаходи України та Росії. 

Навчально-допоміжний персонал

Гордієнко Іван Григорович, 1941 року народження 

Закінчив Сумське будівельне училище в 1960 р. Розпочав свій трудовий шлях в Сумському управлінні “Хімбуд”, звідки був призваний в армію і служив в період 1960-1963 рр. Після демобілізації повернувся на роботу в “Сумихімбуд”.

У Сумській філії ХПІ на кафедрі ХТПЕ працював з 1979 р. на посадах лаборанта, навчального майстра, робітника високої кваліфікації.

Добровольська Катерина Тимофіївна, 1937 року народження

Закінчила в 1960 р. фізико-математичний факультет Сумського педагогічного інституту. На кафедрі працювала з 1974 р. молодшим науковим співробітником галузевої лабораторії грануляційного обладнання, виконуючи розрахунки на ЕОМ, пов’язані з технологією отримання гранульованого продукту. Брала участь в навчальному процесі, вперше навчаючи студентів користуватись ЕОМ при виконанні курсових і дипломних проектів. Завдяки зусиллям Добровольської К.Т. підготовлені викладачами кафедри програми розрахунків хімічного обладнання були відпрацьовані до робочого стану і використані в навчальному процесі, а також було набрано на ПЕОМ багато примірників навчально-методичної літератури, яка була надрукована.

Логвин Андрій Володимирович,1985 року народження

Логвин А.В.Навчався в період 2000-2004 рр. у машинобудівному коледжу Сумського державного університету, здобув кваліфікацію „технік-механік” за спеціальністю „Хімічне і нафтове машинобудування”. Навчаючись у Сумському державному університеті отримав у 2007 р. диплом про повну вищу освіту за спеціальністю „Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів” та здобув кваліфікацію магістра. Навчався у аспірантурі Сумського державного університету за спеціальністю 05.17.08 — процеси та обладнання хімічної технології у 2007-2010 рр. під керівництвом проф. Склабінського В.І., потім працював на посаді асистента до 2013 р.

Чубур Володимир Вікторович, 1946 року народження

Після закінчення середньої школи в 1964 р. розпочав роботу в котельному цеху СМНПО ім. Фрунзе. Без відриву від виробництва навчався в Сумській філії ХПІ, яку закінчив в 1970 р. і отримав кваліфікацію інженера-механіка зі спеціальності “Машини та апарати хімічних виробництв”. На кафедрі працював з часу її організації (1966 р.) на посадах інженера, ст. інженера, завідувача лабораторіями. Завдяки зусиллям Чубура В.В. зібрані навчальні, випробувальні і науково-дослідні стенди кафедри, забезпечувалось матеріально-технічне постачання, підтримувалися лабораторна і матеріально-технічна база кафедри.